Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
Ом —
Ом прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
ом —
ОМ, а, ч. Одиниця виміру електричного опору. За одиницю опору беруть опір, що його має ртутний стовпчик завдовжки 106,3 см, перерізом в 1 мм² при 0°С. Ця одиниця називається омом (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
ом —
Одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 а при напрузі 1 в на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.
Словник іншомовних слів Мельничука
Ом —
I (Ohm) Ґеорґ Симон, 1787-1854, нім. фізик; праці з електрики, акустики, оптики і кристалооптики; найважливіше відкриття — основний закон електричного струму (закон О.). II одиниця електричного опору в системі СІ; 1 Ом = 1 В/А.
Універсальний словник-енциклопедія
ом —
ОМ, а, ч. Одиниця виміру електричного опору. За одиницю опору беруть опір, що його має ртутний стовпчик завдовжки 106,3 см, перерізом в 1 мм² при 0° С. Ця одиниця називається омом (Фізика, II, 1957, 109).
Словник української мови в 11 томах
ом —
рос. ом одиниця електричного опору; опір провідника, в якому проходить струм в і а з напругою і в на кінцях провідника. Походить від прізвища німецького фізика Г.-С.Ома.
Eкономічна енциклопедія