онучник

ону́чник

-а, ч., діал.

Ганчірник.

Значення в інших словниках

1. онучник — ону́чник іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник.  Словник української мови у 20 томах
3. онучник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде..  Словник синонімів української мови
4. онучник — ОНУ́ЧНИК, а, ч., діал. Ганчірник.  Словник української мови в 11 томах