опалачка

опа́лачка

-и, ж., зах.

Коритце чи посуд, у якому зерно очищають від лузги і сміття.

Значення в інших словниках

1. опалачка — ОПАЛА́ЧКА, и, ж. Посудина, у якій зерно очищають від полови, пилу, сміття тощо.  Словник української мови у 20 томах
2. опалачка — Опалачка, -ки ж. Корытце, посуда въ которыхъ палають зерно. Вх. Лем. 444.  Словник української мови Грінченка