оплутаний

оплу́таний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оплутати.

|| оплутано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. оплутаний — оплу́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оплутаний — [оуплутанией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. оплутаний — ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оплу́тати. Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, – цього Сахно не знала (Ю. Смолич); // оплу́тано, безос. пред. На скелях скрізь були поставлені статуї, вазони столітників, кіоски. Все те було оплутано густим крученим зіллям (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
4. оплутаний — ОПЛУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оплу́тати. Як перейти два мури, оплутані електричним дротом, — цього Сахно не знала (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 62); // оплу́тано, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах