оповивати

оповива́ти

-аю, -аєш, недок., оповити, опов'ю, опов'єш і оповию, оповиєш, док., перех.

1》 Обвивати, обплітати кого-, що-небудь чимсь або що-небудь навколо когось, чогось.

|| Укривати, охоплювати, огортати (про тканину, одяг).

|| Обвивати, обплітати собою що-небудь.

|| Те саме, що обіймати 1).

2》 перен. Оточувати кругом, з усіх боків.

3》 Поширюючись, обволікати, огортати, затягувати (про дим, туман, пил і т. ін.); обгортати.

|| безос.

|| перен. Заповнювати собою навколишній простір; охоплювати (про світло, темряву, морок і т. ін.).

|| Покривати, обволікати що-небудь, розповсюджуючись по поверхні.

|| Обдавати, обвівати з усіх боків (струменем повітря, пахощами і т. ін.).

4》 перен. Охоплювати кого-, що-небудь, заполонювати (про почуття, певний стан і т. ін.).

|| безос.

5》 Те саме, що сповивати.

Значення в інших словниках

1. оповивати — оповива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оповивати — Обвивати, о|б|плітати, огортати, (тісно) обтулювати; (шию) обіймати; (димом) обволікати, обгортати, затягати; (мрякою) охоплювати; (поволокою) покривати; (пахощами) обвівати, обдавати; (- сон) поймати, брати, полонити; (дитину) сповивати.  Словник синонімів Караванського
3. оповивати — див. обгортати  Словник синонімів Вусика
4. оповивати — ОПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПОВИ́ТИ, опов'ю́, опов'є́ш і опови́ю, опови́єш, док. 1. кого, що. Обвивати, обплітати кого-, що-небудь чимсь або що-небудь навколо когось, чогось. На Нимидору наділи Миколину шапку, шапку оповили довгою .. стрічкою (І.  Словник української мови у 20 томах
5. оповивати — НАПО́ВНИТИ (про звуки, запахи, світло, морок тощо — поширюючись у повітрі, охопити весь простір, приміщення і т. ін.), ЗАПО́ВНИТИ, ВИ́ПОВНИТИ, СПО́ВНИТИ, ПЕРЕПО́ВНИТИ підсил., ЗАЛИ́ТИ (ЗАЛЛЯ́ТИ рідше) підсил., ЗАТОПИ́ТИ підсил., ЗАПОЛОНИ́ТИ підсил. рідше.  Словник синонімів української мови
6. оповивати — Оповива́ти, -ва́ю, -ва́єш; опови́ти, -ви́ю, -ви́єш, -ви́ють; опови́й, -ви́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. оповивати — ОПОВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПОВИ́ТИ, опов’ю́, опов’є́ш і опови́ю, опови́єш, док., перех. 1. Обвивати, обплітати кого-, що-небудь чимсь або що-небудь навколо когось, чогось. На Нимидору наділи Миколину шапку, шапку оповили довгою.. стрічкою (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах