оповіщений

опові́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до оповістити.

|| оповіщено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. оповіщений — опові́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оповіщений — ОПОВІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до оповісти́ти. Оповіщені ще з учора, селяни посходилися до сільради (Г. Епік); За рогом, під стіною облупленої, з вибитими вікнами школи, немов заздалегідь ким оповіщений, чекав на полонених гурт жінок (В.  Словник української мови у 20 томах
3. оповіщений — Опові́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. оповіщений — ОПОВІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до оповісти́ти. Оповіщені ще з учора, селяни посходилися до сільради (Епік, Тв., 1958, 477); За рогом, під стіною облупленої, з вибитими вікнами школи, немов заздалегідь ким оповіщений...  Словник української мови в 11 томах