опущений
опу́щений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до опустити.
|| опущено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. ім. опущений, -ного, ч.: а) діал. Самотній, покинутий; б) жарг. Зґвалтований, упосліджений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови