ординський

орди́нський

-а, -е, іст.

Прикм. до орда 1).

|| Такий, як в ординця, ординців; власт. ординцю, ординцям.

Ординський вихід — данина, яку мусило сплачувати населення руських земель (крім духівництва) Золотій Орді.

Значення в інших словниках

1. ординський — орди́нський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ординський — ОРДИ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до орда́ 1. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (М. Бажан); Влітку 1380 року ординський ватажок Мамай повів на Русь свої незліченні полчища (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. ординський — ОРДИ́НСЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до орда́ 1. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Бажан, Роки, 1957, 227); // Такий, як в ординця, ординців; власт. ординцю, ординцям.  Словник української мови в 11 томах
4. ординський — Ординський, -а, -е Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.  Словник української мови Грінченка