орелі —
ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст. Гойдалка. Свого часу в нашому селі Великдень не мислився без орелі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
орелі —
ОРЕ́ЛІ, оре́ль, мн. (одн. оре́ль і оре́ля, і, ж.), заст. Гойдалка.
Словник української мови в 11 томах
орелі —
Оре́лі, оре́ль ж. = релі. Козелец. у.
Словник української мови Грінченка