Великий тлумачний словник сучасної мови

орфеон

орфео́н

-а, ч.

Клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі у другій половині 18 ст.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. орфеон — (гр. orpheon — від імені Орфея) — клавішна колісна ліра з чотирма струнами, поширена в Європі другої половини XVIII ст.  Словник-довідник музичних термінів
  2. орфеон — ОРФЕО́Н, а, ч. Різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента – смичкового клавіра. Орфеон являв собою клавішну колісну ліру з чотирма струнами і був поширений в Європі другої половини XVIII ст. (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. орфеон — орфео́н (франц. orpheon, від грец. Όρφεύς – Орфей) різновид струнного смичково-клавішного музичного інструмента – смичкового клавіру.  Словник іншомовних слів Мельничука