орієнтовний

орієнто́вний

-а, -е.

Який дає лише загальне уявлення про що-небудь; приблизний.

Значення в інших словниках

1. орієнтовний — орієнто́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. орієнтовний — Преблизновказаний  Словник чужослів Павло Штепа
3. орієнтовний — ОРІЄНТО́ВНИЙ, а, е. Який дає лише загальне уявлення про що-небудь; приблизний. Приємно посидіти на самоті, передумати все, що зроблено за сьогодні, накреслити орієнтовні плани на завтра (О. Гуреїв); Щотижня друкується [в газеті] орієнтовний прогноз погоди на тиждень (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. орієнтовний — ПРИБЛИ́ЗНИЙ (не зовсім точний; який наближається до істинного, майже сходиться з ним), НЕТО́ЧНИЙ, ОРІЄНТО́ВНИЙ, НАБЛИ́ЖЕНИЙ перев. мат.; ГРУ́БИЙ (перев. про підрахунок). Я ні разу не пам'ятаю,..  Словник синонімів української мови
5. орієнтовний — Орієнто́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. орієнтовний — ОРІЄНТО́ВНИЙ, а, е. Який дає лише загальне уявлення про що-небудь; приблизний. Приємно посидіти на самоті, передумати все, що зроблено за сьогодні, накреслити орієнтовні плани на завтра (Гур., Наша молодість, 1949, 382).  Словник української мови в 11 томах