осаджувати

оса́джувати

-ую, -уєш, рідко осаджати, -аю, -аєш, недок., осадити, -аджу, -адиш, док., перех.

1》 Різко затримувати, уповільнювати хід, біг коня; зупиняти на скаку.

|| Примушувати подаватися, відступати назад.

2》 перен. Примушувати кого-небудь вгамовувати свої пориви, надмірне захоплення чим-небудь і т. ін.

|| Примушувати замовкнути.

3》 Переміщувати вниз; садовити.

|| Повертати назад, на попереднє місце.

|| Опускати нижче, вниз.

4》 перен. Підривати, ослаблювати (здоров'я).

5》 перев. док., заст. Заснувати населений пункт.

|| Заселяти.

6》 спец. Виділяти складову частину розчину у вигляді осаду.

7》 спец. Робити осадку (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. осаджувати — оса́джувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осаджувати — (нижче) садовити; (нахабу) присаджувати, давати відсіч; (запал) охолоджувати; (коня) зупиняти; (землю) заселяти; (з розчину) Т. виділяти <�в осад>.  Словник синонімів Караванського
3. осаджувати — див. підкорювати  Словник синонімів Вусика
4. осаджувати — ОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док. 1. кого. Різко затримувати, уповільнювати хід, біг коня; зупиняти на скаку. – Відчиняй тюрму! – закричали вершники, осаджуючи гарячих коней біля тюремних воріт (О.  Словник української мови у 20 томах
5. осаджувати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
6. осаджувати — Оса́джувати, -джую, -джуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. осаджувати — ОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, рідко ОСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех. 1. Різко затримувати, уповільнювати хід, біг коня; зупиняти на скаку. — Відчиняй тюрму! — закричали вершники, осаджуючи гарячих коней біля тюремних воріт (Довж.  Словник української мови в 11 томах