осушник

осу́шник

-а, ч.

1》 Пристрій або апарат, який що-небудь осушує струменем нагрітого повітря.

2》 Речовина, яка, вбираючи пару води або інших розчинників, осушує іншу.

Значення в інших словниках

1. осушник — ОСУ́ШНИК.  Словник української мови у 20 томах