отаманша

ота́ма́нша

-і, ж., розм.

1》 Дружина отамана.

2》 рідко. Жін. до отаман 3), 4).

Значення в інших словниках

1. отаманша — отама́нша іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. отаманша — ОТАМА́НША, і, ж., розм. 1. Дружина отамана. Отаманша винесла [забродчикам] на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби (І. Нечуй-Левицький). 2. рідко. Жін. до ота́ман 3, 4. [Сотник:] Хто ж в замку тут отаманшею буде? Я думав би – Свиридиха?.. (М.  Словник української мови у 20 томах
3. отаманша — ОТАМА́НША, і, ж., розм. 1. Дружина отамана. Отаманша винесла [забродчикам] на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби (Н.-Лев., II, 1956, 249). 2. рідко. Жін. до ота́ман 3, 4. [Сотник:] Ще й те: Хто ж в замку тут отаманшею буде?...  Словник української мови в 11 томах