отосклероз

отосклеро́з

-у, ч., мед.

Хронічне захворювання внутрішнього вуха, за якого руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота.

Значення в інших словниках

1. отосклероз — отосклеро́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. отосклероз — ОТОСКЛЕРО́З, у, ч. Хронічне захворювання внутрішнього вуха, при якому руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота. Вухо зруйнував отосклероз. Замість природного стремена хворому ставлять поліетиленовий протез (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. отосклероз — отосклеро́з (від ото... і склероз) хронічне захворювання внутрішнього вуха у людини й тварин, при якому тверда кісткова тканина вушного лабіринта перетворюється на губчасту й руйнується, порушується рухомість слухових кісточок.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. отосклероз — ОТОСКЛЕРО́З, у, ч. Хронічне захворювання внутрішнього вуха, при якому руйнується кісткова тканина вушного лабіринту і розвивається глухота. Вухо зруйнував отосклероз. Замість природного стремена хворому ставлять поліетиленовий протез (Літ. Укр., 12.ІІ 1965, 1).  Словник української мови в 11 томах