Великий тлумачний словник сучасної мови

отофон

отофо́н

-а, ч., спец.

Прилад для підсилення слуху в людей, які недочувають; слухова трубка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. отофон — отофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. отофон — (мед.) слухавка  Словник чужослів Павло Штепа
  3. отофон — ОТОФО́Н, а, ч., спец. Прилад для підсилення слуху.  Словник української мови у 20 томах
  4. отофон — отофо́н (від ото... і ...фон) прилад для підсилення слуху в людей, які недочувають; слухова трубка.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. отофон — ОТОФО́Н, а, ч., спец. Прилад для підсилення слуху.  Словник української мови в 11 томах