Великий тлумачний словник сучасної мови

отруйливий

отру́йливий

-а, -е.

Те саме, що отруйний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. отруйливий — отру́йливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. отруйливий — див. отруйний  Словник синонімів Вусика
  3. отруйливий — ОТРУ́ЙЛИВИЙ, а, е. Те саме, що отру́йний. Злий [Баржак], як шершень, але скільки ж він там в окопах пробув – газів отруйливих наковтавсь (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. отруйливий — ОТРУ́ЙНИЙ (який є отрутою, має в собі, виділяє отруту), ОТРУ́ЙЛИВИЙ, ОТРУ́ТНИЙ рідко, ЯДОВИТИЙ, ЯДУ́ЧИЙ рідко, ТРУ́ЙНИЙ діал.; ТОКСИ́ЧНИЙ спец. (який є токсином, містить токсин). Вуж не отруйний, не страшний нітрохи, Корисний навіть (М.  Словник синонімів української мови
  5. отруйливий — Отру́йливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. отруйливий — ОТРУ́ЙЛИВИЙ, а, е. Те саме, що отру́йний. Злий [Баржак], як шершень, але скільки ж він там в окопах пробув — газів отруйливих наковтавсь (Гончар, II, 1959, 19).  Словник української мови в 11 томах
  7. отруйливий — Отруйливий, -а, -е Ядовитый, отравляющій. На райськім дереві отруйлива гнилиця. К. МХ. 41.  Словник української мови Грінченка