охрищений

охри́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до охристити.

|| охрищено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. охрищений — Охри́щений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)