очепа

оче́па

-и, ж., зах.

Гак, багор, яким підтягують до берега пліт.

Значення в інших словниках

1. очепа — ОЧЕ́ПА, и, ж. Гак, багор. Вилізли [люди] на верх палаючої будови і довгими очепами розкидали покрівлю (Л. Юхвід).  Словник української мови у 20 томах
2. очепа — (укр.) 1. Верхня горизонтальна частина дверного наличника у вигляді фігурної різьбленої дошки, візерунки якої нерідко яскраво розфарбовувались (синонім — очілля). 2. Те саме, що і мауерлат.  Архітектура і монументальне мистецтво
3. очепа — Оче́па, -пи ж. Крюкъ, багоръ, которымъ притягиваютъ къ берегу плотъ. Вх. Зн. 45.  Словник української мови Грінченка