Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
пад —
пад іменник чоловічого роду низьке місце; западина рідко
Орфографічний словник української мови
пад —
ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляйпільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша... (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
пад —
ЗАПА́ДИНА (низьке місце, понижена місцевість порівняно з навколишнім рельєфом), ПІД, ПА́ДИНА, ПА́ДІЛ, ВПА́ДИНА (УПА́ДИНА) рідко, ПАД рідко, ПОДИ́НА діал., ПРИ́ПАДЬ діал.; ЗАГЛИ́БИНА, ЖО́ЛОБ (перев. між горами, скелями і т. ін.
Словник синонімів української мови
пад —
ПАД, у, ч., рідко. Низьке місце, понижена місцевість; западина. Важким тупотом проноситься мимо Фрунзе гуляй-пільська вольниця, щезає, ніби назавжди провалюється в темний таємничий пад Сиваша… (Гончар, II, 1959, 433).
Словник української мови в 11 томах
пад —
Пад, паду м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.
Словник української мови Грінченка