падаючий

па́даючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до падати.

Значення в інших словниках

1. падаючий — па́даючий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. падаючий — ПА́ДАЮЧИЙ, а, е. 1. Який спадає вниз; пов'язаний з таким падінням. Повітряну заслінку не можна довго тримати в закритому стані, особливо якщо маємо карбюратор з падаючим потоком повітря (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. падаючий — ПА́ДАЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до па́дати. 2. у знач. прикм. Який спадає вниз; пов’язаний з таким спадом. Повітряну заслінку не можна довго тримати в закритому стані, особливо якщо маємо карбюратор з падаючим потоком повітря (Автомоб.  Словник української мови в 11 томах