палац

пала́ц

-у, ч.

1》 Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини.

|| Пишний будинок, призначений під житло для панів, князів, графів та інших багатих осіб.

2》 чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення. Палац націй.

Значення в інших словниках

1. палац — (багатий будинок) дворець, (укріплений) замок, перен. (про приміщення в ньому) мн.: палати, хороми.  Словник синонімів Полюги
2. палац — Чим відрізняється вживання лексем палац, палацовий від двірець, двірцевий? Основний прикметник до іменника палац – палацовий, а наші ЗМІ чомусь подають двірцевий переворот, двірцеві інтриги, хоча слово двірець – це не палац, а вокзал, залізнична станція.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. палац — пала́ц іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. палац — ПАЛАЦ – ПАЛАЦЦО – ПАЛАС Палац, -у. 1. Велика пишна будівля, в якій перебувають (або перебували) глави урядів та члени їх родин, а також подібна будівля – житло для багатих осіб.  Літературне слововживання
5. палац — Палати <�хороми, резиденція, замок, р. чертог> владаря <�царя, президента>.  Словник синонімів Караванського
6. палац — див. дім  Словник синонімів Вусика
7. палац — [палац] -цу, ор. -цом, м. (ў) -ц'і, мн. -цие, -ц'іў  Орфоепічний словник української мови
8. палац — ПАЛА́Ц, у, ч. 1. чого. Будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення. Від монументального Палацу культури, з колонами і масивними арками, долинає спів радіоли (М.  Словник української мови у 20 томах
9. палац — ПАЛА́Ц (царський, поміщицький і т. ін. розкішний будинок), ПАЛА́ТИ мн., заст., ДВІРО́К заст., ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) рідше; ЗА́МОК (перев. укріплений).  Словник синонімів української мови
10. палац — Па́ла́ц, -цу, -цеві, в -ці; па́ла́ци, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
11. палац — ПАЛА́Ц, у, ч. 1. Велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини. Он — палац Зимовий. В нім Розміщався царський дім (Нех., Ми живемо..  Словник української мови в 11 томах
12. палац — (італ.) 1. Велика споруда з парадними приміщеннями житлового або адміністративного призначення, урочистими фасадами. З'явилися ще у сиву давнину, найбільший розвиток отримали наприкінці Середньовіччя. В Новий час та в XIX ст.  Архітектура і монументальне мистецтво
13. палац — Палац, -цу м. Дворецъ. Чуб. II. 57. Прийшла туди, у палац царський. Рудч. Ск. II. 50.  Словник української мови Грінченка