палити
пали́ти
I палю, палиш, недок.
1》 перех. Знищувати вогнем.
|| Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим).
2》 перех. і без додатка. Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін.
3》 перех. і неперех. Обдавати жаром; пекти, припікати.
|| безос.
|| Вкрай висушувати, знищувати спекою, посухою (рослинність).
|| безос.
|| перен. Обдавати, обпалювати жаром або холодом, викликаючи відчуття печії.
|| перен., розм. Кусати, жалити (про комах).
4》 перех. і неперех., перен. Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.).
|| Викликати відчуття жару, печії і т. ін.
|| безос.
|| Викликати високу температуру тіла (про хворобу, жар і т. ін.).
5》 перех. і без додатка. Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін.
|| Вживати тютюн (про курця); курити (у 1 знач.).
6》 перех., діал. Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.).
7》 перех., діал. Гнати (горілку).
II палю, палиш, недок., з чого і без додатка, розм.
Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто).
Великий тлумачний словник сучасної української мови