Великий тлумачний словник сучасної мови

панджара

панджара́

-и, ж.

Віконні узорні ґрати у будівлях Середньої Азії і країн Середнього Сходу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. панджара — Віконна решітка із складним орнаментальним малюнком рами, яка вживалась у спорудах Середньої Азії XV ст. (порівн. мутарабі, шебеке).  Архітектура і монументальне мистецтво