панентеїзм

панентеї́зм

-у, ч., філос.

Учення, згідно з яким Всесвіт панує у Богові, а світ є способом прояву Бога.

Значення в інших словниках

1. панентеїзм — ПАНЕНТЕЇЗМ (від грецьк. παν — все, εν — у, θεοζ — Бог) — релігійно-філософське вчення, яке, синтезуючи теїзм і деякі риси пантеїзму, постулює ідею, що ця реальність є частиною буття Бога, але, на відміну від пантеїзму, не розчиняє Бога у світі. Термін "П.  Філософський енциклопедичний словник