парки

па́рки

-рок, мн.

У римській міфології – богині долі; відповідали мойрам у грецькій міфології.

Значення в інших словниках

1. парки — (лат. Рагсае), -ок, ми. У давньоримській міфології три богині людської долі. Лише тримайсь руками обома за нитку парок. І почезлий обрій тобі життя відслонить позакрай. (ЧТ:63); По жилах час тече, а просвітку не видко, життя сувору нитку проклята Парка тче. (П-1:129).  Словник поетичної мови Василя Стуса
2. парки — ПА́РКИ, рок, мн. У давньоримській міфології – символ долі, фортуни. Парки – це те саме, що в давньогрецькій міфології мойри (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. парки — па́рки (лат. Parcae) в давньоримській міфології богині долі, те, що у давніх греків мойри.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. Парки — Па́рки, -рок, -ркам (гр. богині)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)