партикулярний

партикуля́рний

-а, -е, заст.

1》 Приватний, неофіційний. Партикулярний лист. Партикулярна друкарня.

2》 Цивільний (про одяг).

Значення в інших словниках

1. партикулярний — партикуля́рний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. партикулярний — Окремішній, окремий, приватний, неофіційний  Словник чужослів Павло Штепа
3. партикулярний — ПАРТИКУЛЯ́РНИЙ, а, е, заст. 1. Приватний, неофіційний. Партикулярний лист; Партикулярна друкарня. 2. Цивільний (про одяг). Йшла [панночка] в парі з чоловіком похилого віку, в партикулярному одязі і в пенсне (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах
4. партикулярний — партикуля́рний (лат. particularis – окремий, від particula – частина, частка) 1. Приватний, той що не перебуває на державній службі. 2. Цивільний, не формений.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. партикулярний — Партикуля́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. партикулярний — ПАРТИКУЛЯ́РНИЙ, а, е, заст. 1. Приватний, неофіційний. Партикулярний лист; Партикулярна друкарня. 2. Цивільний (про одяг). Йшла [панночка] в парі з чоловіком похилого віку, в партикулярному одязі і в пенсне (Кочура, Зол. грамота, 1960, 195).  Словник української мови в 11 томах