патагонці

патаго́нці

-ів, мн. (одн. патагонець, -нця, ч.; патагонка, -и, ж.).

Спільна назва групи індіанських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію).

Значення в інших словниках

1. патагонці — ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентини (пампу й Патагонію). До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. патагонці — ПАТАГО́НЦІ, ів, мн. (одн. патаго́нець, нця, ч.; патаго́нка, и, ж.). Спільна назва групи індійських племен Південної Америки, що населяли південну частину Аргентіни (пампу й Патагонію). До числа народів, які відрізняються своїм високим ростом, належать патагонці (Веч. Київ, 11.І 1957, 4).  Словник української мови в 11 томах