пахнучий

пахну́чий

пахнючий, пахнущий, пахнющий, -а, -е, зах.

Який приємно пахне, запашний.

Значення в інших словниках

1. пахнучий — ПА́ХНУЧИЙ.  Словник української мови у 20 томах
2. пахнучий — Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахнячий, -а, -е Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.  Словник української мови Грінченка