пекулій

пеку́лій

-я, ч.

У Римському праві – рухоме та нерухоме майно, що його на певних умовах рабовласник давав у користування.

Значення в інших словниках

1. пекулій — пекулі́й (лат. peculium – власність, майно) в Стародавньому Римі рухоме й нерухоме майно, яке на певних умовах рабовласник давав у користування залежним від нього особам і рабам, зберігаючи при цьому власність на майно.  Словник іншомовних слів Мельничука