Великий тлумачний словник сучасної мови

пенеплен

пенепле́н

-у, ч.

Хвиляста ділянка суходолу, утворена на місці розчленованого рельєфу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пенеплен — пенепле́н (англ. peneplaine, від лат. paene – майже і англ. plain – рівнина) вирівняна ділянка суходолу, утворена внаслідок тривалої денудації гірської області в умовах відносного тектонічного спокою.  Словник іншомовних слів Мельничука