перга

перга́

-и, ж., спец.

Зібраний бджолами квітковий пилок рослин, якого вони змочують нектаром, складають у комірки стільників і ущільнюють.

Значення в інших словниках

1. перга — перга́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. перга — ПЕРГА́, и́, ж., спец. Зібраний бджолами квітковий пилок рослин, який вони змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом.  Словник української мови у 20 томах
3. перга — ПИЛО́К (квіткових рослин), ПИЛ розм.; ПЕРГА́ спец. (зібраний бджолами). Старий Горицвіт дивиться на обліплену пилком бджолу й говорить сам до себе: — От і дочекалися тієї години, коли бджола — за пергою, а гадюка — за отрутою (М.  Словник синонімів української мови
4. перга — ПЕРГА́, и́, ж., спец. Зібраний бджолами квітковний пилок рослин, який вони змочують нектаром, складають у комірки стільників, утрамбовують і заливають медом. На квітках, то злітаючи вгору, то знову сідаючи на пахучі чашечки, клопоталися обсипані пергою джмелі й бджоли (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 63).  Словник української мови в 11 томах
5. перга — Перга́, -ги́ ж. Цвѣточная пыль, приносимая пчелами въ улей. Подольск. г. Він нам губи чистим медом, не пергою маже. Мкр. Н. 32.  Словник української мови Грінченка