перебивчастий

переби́вчастий

-а, -е, розм.

Який переривається репліками, що не дають іншому висловитись (про розмову).

Значення в інших словниках

1. перебивчастий — переби́вчастий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. перебивчастий — ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, а, е, розм. Який переривається репліками, що не дають іншому висловитись (про розмову). Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити – увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. перебивчастий — УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ...  Словник синонімів української мови
4. перебивчастий — ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, а, е, розм. Який переривається репліками, що не дають іншому висловитись (про розмову). Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити — увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 572).  Словник української мови в 11 томах