Великий тлумачний словник сучасної мови

перебулий

перебу́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перебути II.

2》 у знач. прикм.Минулий; прожитий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. перебулий — перебу́лий 1 прикметник від: 'перебути' перебу́лий 2 прикметник минулий; прожитий  Орфографічний словник української мови
  2. перебулий — ПЕРЕБУ́ЛИЙ, а, е. Прикм. до перебу́ти². Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! Приснилися, проснилися... і зникли... (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
  3. перебулий — МИНУ́ЛИЙ (який пройшов, існував колись; пов'язаний з часом, який пройшов), КОЛИ́ШНІЙ, ПЕРЕ́ЙДЕНИЙ, ДОТЕПЕ́РІШНІЙ, ТОДІ́ШНІЙ, ТОГОЧА́СНИЙ, ПРОЙДЕ́ШНІЙ розм., БУ́ЛИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  4. перебулий — ПЕРЕБУ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перебу́ти². 2. у знач. прикм. Минулий; прожитий. Гей, облітає яблуневий цвіт! Шкода, Марино, перебулих літ! Приснилися, проснилися… і зникли… (Рильський, II, 1956, 71).  Словник української мови в 11 томах