передражнювати

передра́жнювати

-юю, -юєш, недок., передражнити, -ажню, -ажниш, док., перех.

1》 Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.

|| Повторювати чиїсь слова, підкреслюючи інтонацією своє іронічне, несхвальне, насмішкувате ставлення до них.

|| Наслідувати кого-небудь, поводитися, як хтось; імітувати, відтворювати що-небудь.

2》 перев. док. Розсердити, роздратувати всіх чи багатьох.

Значення в інших словниках

1. передражнювати — передра́жнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. передражнювати — Перекривляти, пародіювати; (наслідувати) імітувати, КОПІЮВАТИ; п! ДРАЖНИТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. передражнювати — див. дражнити  Словник синонімів Вусика
4. передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юкш, недок., ПЕРЕДРАЖНИ́ТИ, ажню́, а́жниш, док., кого. 1. Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ кого (підсміюватися над ким-небудь, наслідуючи, пародіюючи його міміку, манеру говорити тощо), ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ (ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ рідше) кого, ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИСЯ з ким, КРИВИ́ТИ кого, розм., ДРАЖНИ́ТИСЯ з ким, з кого і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
6. передражнювати — ПЕРЕДРА́ЖНЮВАТИ, юю, юкш, недок., ПЕРЕДРАЖНИ́ТИ, ажню́, а́жниш, док., перех. 1. Підсміюватися над ким-небудь, піддражнювати когось, копіюючи його міміку, рухи, манеру говорити і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
7. передражнювати — Передражнювати, -нюю, -єш сов. в. передражнити, -ню́, -ниш, гл. Передразнивать, передразнить. Перина, — передражнила його жінка — сам ти перина! Левиц. Пов. 85. Сидить чоловік з удкою, а чорт на другім боці передражнює. Драг. 43.  Словник української мови Грінченка