перезрілий

перезрі́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до перезріти.

2》 у знач. прикм. Який перезрів.

Значення в інших словниках

1. перезрілий — перезрі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. перезрілий — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до перезрі́ти. Ніби вік не бачив ні старого, уже трохи всохлого садка, ні цієї грядки перед повіткою з давно перезрілими дзвониками маків, ні покраяного навхрест задубілою стежкою рівного, як стіл, подвір'я (М.  Словник української мови у 20 томах
3. перезрілий — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ (який став надто зрілим, стиглим); ПЕРЕСТИ́ГЛИЙ, ПЕРЕСПІ́ЛИЙ (про плоди, злаки тощо); ПЕРЕСТО́ЯНИЙ, ПЕРЕСТОЯ́ЛИЙ (про злаки, траву на корені). Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (О.  Словник синонімів української мови
4. перезрілий — ПЕРЕЗРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до перезрі́ти. 2. у знач прикм. Який перезрів. Її прегарні очі, важкі, великі, темні, як перезрілі вишні, заблисли раптом (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 19); Значить, мати знайшла йому наречену..  Словник української мови в 11 томах