переймати

перейма́ти

-аю, -аєш, недок., перейняти, перейму, переймеш, док., перех.

1》 Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки.

|| Брати щось із чиїх-небудь рук у свої; перекладати з однієї руки в іншу.

|| Не даючи договорити, переривати, перебивати.

|| зі сл. погляд, усмішка і т. ін. Зустрічати своїм поглядом чий-небудь погляд, усмішку і т. ін.

|| перев. зі сл. лист, пошта. Привласнювати з метою довідатися про зміст написаного.

|| перен. Намагатися дізнатися про щось, виявляти активний інтерес до яких-небудь новин, повідомлень і т. ін.

2》 Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях; перепиняти.

|| Наздоганяючи, затримувати, ловити когось.

|| Завертати назад або заганяти додому (звичайно худобу).

|| У танці ставати парою чужому партнерові, чужій партнерці.

3》 Запозичаючи або сприймаючи щось від кого-, чого-небудь, ставати у цьому подібним до нього, засвоювати щось, навчатися чогось. Переймати досвід.

4》 перен. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, настрій і т. ін.).

|| безос.

|| Викликати у кого-небудь певне відчуття.

|| Сповнювати собою що-небудь.

5》 перев. зі сл. на себе, в свої руки, на свої плечі. Брати на себе відповідальність за кого-, що-небудь або заміняти когось собою.

6》 рідко. Те саме, що перетинати.

Значення в інших словниках

1. переймати — (брати для себе те, що рухається) перехоплювати, (призначене іншим) переловлювати.  Словник синонімів Полюги
2. переймати — перейма́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. переймати — Перехоплювати; (мову) 1. ПЕРЕБИВАТИ, 2. наламуватися у чому; (естафету) перебирати; (на себе) брати; (спадок) успадковувати; (досвід) запозичати; (на дорозі) перепиняти, заступати стежку; (кого) ловити, затримувати, (худобу) завертати; (жахом) ПОЙМАТИ...  Словник синонімів Караванського
4. переймати — ПЕРЕЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЙНЯ́ТИ, перейму́, пере́ймеш, док., кого, що. 1. Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його мимохідь, звичайно беручи в руки. Не все переймай, що по воді пливе!...  Словник української мови у 20 томах
5. переймати — ОХО́ПЛЮВАТИ кого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту), ОВОЛОДІВА́ТИ ким, ЗАВОЛОДІВА́ТИ ким, ОПАНО́ВУВАТИ кого, що, ким, чим, ОБХО́ПЛЮВАТИ кого, що, ОБІЙМА́ТИ кого, що, ОБНІМА́ТИ кого...  Словник синонімів української мови
6. переймати — Перейма́ти, -ма́ю, -ма́єш; перейня́ти, -йму́, -йме́ш; перейня́в, -няла́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. переймати — ПЕРЕЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЙНЯ́ТИ, перейму́, пере́ймеш, док., перех. 1. Зупиняти те, що рухається, перехоплювати його по дорозі, звичайно беручи в руки. Не все переймай, що по воді пливе! (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах