перекувати

перекува́ти

I див. перековувати.

II -ує, док., розм.

Кувати більше, довше за іншу (про зозулю).

Значення в інших словниках

1. перекувати — перекува́ти 1 дієслово доконаного виду підкувати ще раз перекува́ти 2 дієслово доконаного виду про зозулю розм.  Орфографічний словник української мови
2. перекувати — ПЕРЕКУВА́ТИ¹ див. переко́вувати. ПЕРЕКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Кувати більше, довше за іншу (про зозулю). Ночна [нічна] зозуля денну перекує (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. перекувати — переко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла, книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).  Фразеологічний словник української мови
4. перекувати — ПЕРЕВИХО́ВУВАТИ (прищеплювати нові навички, погляди, правила поведінки), ПЕРЕКО́ВУВАТИ розм.; ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ), ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати старі навички, погляди тощо на кращі). — Док.: переви́ховати, перекува́ти, перероби́ти, ви́правити.  Словник синонімів української мови
5. перекувати — ПЕРЕКУВА́ТИ¹ див. переко́вувати. ПЕРЕКУВА́ТИ², ує́, док., розм. Кувати більше, довше за іншу (про зозулю), Ночна [нічна] зозуля денну перекує (Номис, 1864, № 9088).  Словник української мови в 11 томах
6. перекувати — Переко́вувати, -вую, -єш сов. в. перекувати, -кую́, -єш, гл. 1) Перековывать, перековать, наново сковать. 2) Наново подковывать, подковать. Пане, треба коні перековувати, бо не доїдем до міста, падають. Грин. II. 231. 3) Только сов.  Словник української мови Грінченка