перелічувати

перелі́чувати

-ую, -уєш, недок., перелічити, -лічу, -лічиш, док., перех., із спол. що.

1》 Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все.

|| Перераховувати, називати одне за одним, одного за одним або всіх, усе по черзі.

2》 Перераховувати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Значення в інших словниках

1. перелічувати — перелі́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. перелічувати — ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., кого, із спол. що. 1. Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все. Тут він занепокоєно перелічує очима й руками деревини: чи не вкрала яка нечиста мара (М.  Словник української мови у 20 томах
3. перелічувати — ПЕРЕРАХО́ВУВАТИ (називати по черзі), ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ПЕРЕЧИ́СЛЮВАТИ розм., ВИЧИ́СЛЮВАТИ діал. — Док.: перерахува́ти, перелічи́ти, перечи́слити, ви́числити.  Словник синонімів української мови
4. перелічувати — Перелі́чувати, -лі́чую, -лі́чуєш; перелічи́ти, -лічу́, -лі́чиш, -лі́чать  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. перелічувати — ПЕРЕЛІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕЛІЧИ́ТИ, лічу́, лі́чиш, док., перех., із спол. що. 1. Робити підрахунки, підраховувати, рахувати всіх або все.  Словник української мови в 11 томах
6. перелічувати — Перелічувати, -чую, -єш сов. в. перелічи́ти, -чу́, -чиш. Пересчитывать, пересчитать, перечесть. Перелічив до одного, перелічив трупи. Шевч.  Словник української мови Грінченка