перемайнути

перемайну́ти

-ну, -неш, док., розм.

Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, перепону.

|| у сполуч. зі сл. погляд, перен. Оглянути кого-, що-небудь швидко, мимохідь, побіжно.

Значення в інших словниках

1. перемайнути — перемайну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. перемайнути — ПЕРЕМАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, порепону. За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (І. Цюпа); // у сполуч. зі сл. погляд, перен.  Словник української мови у 20 томах
3. перемайнути — ПЕРЕНЕСТИ́СЯ (швидко подолати якусь відстань, перешкоду тощо), ПЕРЕСКО́ЧИТИ, ПЕРЕСКАКНУ́ТИ, ПЕРЕМЧА́ТИСЯ, ПЕРЕМЧА́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИ, ПЕРЕМЕТНУ́ТИСЯ, ПЕРЕЛЕТІ́ТИ розм., ПЕРЕМАХНУ́ТИ розм., ПЕРЕМАЙНУ́ТИ розм., ПЕРЕШУГНУ́ТИ розм., ПЕРЕЛИ́НУТИ поет. — Недок.  Словник синонімів української мови
4. перемайнути — ПЕРЕМАЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Швидко переправитися через який-небудь простір або перепону, подолати якийсь простір, порепону. За думками незчулася Наталка, як перемайнула через усе село (Цюпа, Грози.., 1961, 35); // у сполуч. із сл. погляд, перен.  Словник української мови в 11 томах