перемінка

перемі́нка

-и, ж., розм.

1》 Те саме, що переміна 3).

2》 Те саме, що переміна 5).

Значення в інших словниках

1. Перемінка — Пере́мінка іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. перемінка — ПЕРЕМІ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що перемі́на 3. Гроші зараз же пропивалися, проїдалися, а одежинка надягалася на старе рам'я й носилася без перемінки (Панас Мирний); Послухав жінку Та взяв на перемінку Пістревії із Харкова штани (П. Гулак-Артемовський).  Словник української мови у 20 томах
3. перемінка — ПЕРЕМІ́НКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що перемі́на 3. Гроші зараз же пропивалися, проїдалися, а одежинка надягалася на старе рам’я й носилася без перемінки (Мирний, І, 1949, 234); Послухав жінку Та взяв на перемінку Пістревії із Харкова штани (Г.-Арт.  Словник української мови в 11 томах
4. перемінка — Переміна, -ни ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Грин. III. 595. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої.  Словник української мови Грінченка