перемічений перемі́чений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемітити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках перемічений — перемі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови перемічений — ПЕРЕМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемі́тити. Перемічена дорога. Словник української мови у 20 томах перемічений — ПЕРЕМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемі́тити. Словник української мови в 11 томах