переміщати

переміща́ти

-аю, -аєш і переміщувати, -ую, -уєш, недок., перемістити, -іщу, -істиш, док., перех.

Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше.

|| Змінювати місцеперебування кого-небудь.

|| Посилати працювати, виконувати які-небудь доручення в інше місце, іншу країну і т. ін., а також призначати на іншу посаду.

|| Депортувати когось, силоміць, примусово вивозити.

|| спец. Інакше використовувати кошти, товар і т. ін. або інакше розпоряджатися ними.

Значення в інших словниках

1. переміщати — переміща́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. переміщати — ПЕРЕСУВАТИ; (людей) переселяти, перекидати, перевозити, (на праці) ПЕРЕВОДИТИ; (військо) передисльоковувати.  Словник синонімів Караванського
3. переміщати — ПЕРЕМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш, ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., що. Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше. Я люблю людей своїх. Люблю ..  Словник української мови у 20 томах
4. переміщати — ПЕРЕВО́ДИТИ (змінювати місце розташування когось, чогось), ПЕРЕМІЩА́ТИ (ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ), ПЕРЕБАЗО́ВУВАТИ (на нову базу); ВІДВО́ДИТИ (про військові частини — на нову позицію, в тил тощо); ПЕРЕГАНЯ́ТИ, ПЕРЕГО́НИТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. переміщати — Перемі́щувати, -мі́щую, -щуєш і переміща́ти, -ща́ю, -ща́єш; перемісти́ти, -міщу́, -мі́стиш, -стять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. переміщати — ПЕРЕМІЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПЕРЕМІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІСТИ́ТИ, іщу́, і́стиш, док., перех. Змінювати місцезнаходження чого-небудь; переносити з одного місця в інше. Я люблю людей своїх. Люблю..  Словник української мови в 11 томах