перепиняти

перепиня́ти

-яю, -яєш, недок., перепинити, -пиню, -пиниш, док., перех.

1》 також без додатка.Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях.

|| перев. зі сл. путь, дорога, шлях і т. ін. Ставати на заваді; протидіяти, заважати під час руху.

|| Перегороджувати що-небудь природною чи зведеною людьми перепоною, стримуючи рух, течію, пересування і т. ін.

2》 перен. Перешкоджати певній дії, перебігові, розвитку чого-небудь.

3》 також без додатка. Перебивати, переривати бесіду, мову, розповідь, не давати говорити.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. перепиняти — (намагатися стримати і повернути назад) переймати, перехоплювати.  Словник синонімів Полюги
2. перепиняти — перепиня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. перепиняти — Зупиняти, спиняти, затримувати, перестрівати; (дорогу) ЗАСТУПАТИ; (течію) стримувати, перекривати, перегороджувати; (мову) ПЕРЕБИВАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. перепиняти — див. перешкоджати  Словник синонімів Вусика
5. перепиняти — ПЕРЕПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕПИНИ́ТИ, пиню́, пи́ниш, док., кого. 1. також без дод. Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях.  Словник української мови у 20 томах
6. перепиняти — перехо́дити (перетина́ти, перепиня́ти і т. ін.) / перейти́ (перетя́ти, перетну́ти, перепини́ти і т. ін.) доро́гу (шлях, сте́жку і т. ін.) кому, чому. 1. Ставати перешкодою у здійсненні, розв’язанні чого-небудь.  Фразеологічний словник української мови
7. перепиняти — ПЕРЕБИВА́ТИ (заважати говорити), ПЕРЕРИВА́ТИ, ПЕРЕПИНЯТИ, ПЕРЕЧІ́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЧІПА́ТИ розм., ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм.; ПЕРЕХО́ПЛЮВАТИ розм., ПЕРЕЙМА́ТИ розм. (вступаючи в розмову). — Док.  Словник синонімів української мови
8. перепиняти — Перепиня́ти, -ня́ю, -ня́єш; перепини́ти, -пиню́, -пи́ниш, -пи́нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. перепиняти — ПЕРЕПИНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕПИНИ́ТИ, пиню́, пи́ниш, док., перех. 1. також без додатка. Затримувати, зупиняти кого-, що-небудь на дорозі, виходячи, вибігаючи назустріч або перетинаючи шлях.  Словник української мови в 11 томах
10. перепиняти — Перепиняти, -ня́ю, -єш сов. в. перепини́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Преграждать, преградить. Яр нам перепинив дорогу. Харьк. Стережися, щоб вона тобі не перепинила дороги до царства небесного. Кв. 2) О рѣчи: перебивать, перебить, прерывать, прервать. Не перепиняй мене, а то й казати не буду. Харьк.  Словник української мови Грінченка