перепитки

перепи́тки

-ів, мн., етн.

Весільний обряд, що полягає в такому: гість, випивши чарку, дарує щось молодим.

Значення в інших словниках

1. перепитки — ПЕРЕПИ́ТКИ, ків, ч., мн., етн. Весільний обряд, пов'язаний з обдаровуванням молодих і випиттям чарки. Запрошувати на перепитки.  Словник української мови у 20 томах
2. перепитки — Перепи́тки, -ків м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. см. перепивати 2.  Словник української мови Грінченка