переправляти

переправля́ти

I -яю, -яєш, недок., переправити, -влю, -виш; мн. переправлять; док., перех.

1》 Перевозити або переводити через яку-небудь водну перепону, труднопрохідне місце.

2》 Перевозити або переводити з одного місця в інше (звичайно переборюючи при цьому труднощі).

II -яю, -яєш, недок., переправити, -влю, -виш; мн. переправлять; док., перех. і без додатка, розм.

Виправляти, переробляти, усуваючи хиби, вади, помилки, недоліки.

Значення в інших словниках

1. переправляти — переправля́ти 1 дієслово недоконаного виду перевозити переправля́ти 2 дієслово недоконаного виду виправляти розм.  Орфографічний словник української мови
2. переправляти — ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. перепра́влять; док., кого, що. 1. Перевозити або переводити через яку-небудь водну перепону, важкопрохідне місце.  Словник української мови у 20 томах
3. переправляти — ПЕРЕВО́ЗИТИ (когось, щось з одного місця в інше); ТРАНСПОРТУВА́ТИ (перев. вантажі); ПРОВО́ЗИТИ (звичайно таємно). — Док.: перевезти, відтранспортува́ти, провезти. Темними ночами осінніми перевозив дід Черемшина на острів партизанів (О.  Словник синонімів української мови
4. переправляти — ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕПРА́ВИТИ, влю, виш; мн. перепра́влять; док., перех. 1. Перевозити або переводити через яку-небудь водну перепону, труднопрохідне місце.  Словник української мови в 11 томах
5. переправляти — Переправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. переправити, -влю, -виш, гл. Переправлять, переправить.  Словник української мови Грінченка