пересихати
пересиха́ти
-ає, недок., пересохнути, -не і пересохти, -хне; мин. ч. пересох, -ла, -ло і пересохнув, -нула, -нуло; док.
1》 Втрачаючи вологу, ставати дуже сухим, надто висихати (про все чи багато чого-небудь); висихати цілком, суцільно (про що-небудь).
|| Ставати безводним або маловодним (про водойми, русла рік, джерела і т. ін.).
|| Утрачати звичайну вологість (про губи, язик, горло і т. ін.).
|| безос.
2》 Втрачаючи природну зволоженість, соки і т. ін., ставати занадто сухим, висихати більше, ніж слід (про рослини).
Великий тлумачний словник сучасної української мови