Великий тлумачний словник сучасної мови

перехоплювач

перехо́плювач

-а, ч.

Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь.

|| Літак-винищувач, що здійснює перехоплення цілі; винищувач-перехоплювач.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. перехоплювач — перехо́плювач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. перехоплювач — ПЕРЕХО́ПЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь. У Раїси Павлівни, як виявилося пізніше, був чоловік. І неабиякий, а льотчик-перехоплювач (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  3. перехоплювач — ПЕРЕХО́ПЛЮВАЧ, а, ч. Той, хто перехоплює (у 1 знач.) кого-, що-небудь. У Раїси Павлівни, як виявилося пізніше, був чоловік. І неабиякий, а льотчик-перехоплювач (Цюпа, Краяни, 1971, 227).  Словник української мови в 11 томах