Великий тлумачний словник сучасної мови

перешкодити

перешко́дити

див. перешкоджати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. перешкодити — перешко́дити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перешкодити — [пеиреишкодиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. перешкодити — ПЕРЕШКО́ДИТИ див. перешкоджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. перешкодити — ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти.  Словник синонімів української мови
  5. перешкодити — ПЕРЕШКО́ДИТИ див. перешкоджа́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. перешкодити — Перешкодити см. перешкожати.  Словник української мови Грінченка