переємець —
ПЕРЕЄ́МЕЦЬ, мця, ч. Наречений дівчини, що бере участь в передових діях з перейманням, перехопленням чого-небудь (вінка). На Полтавщині пущений на воду вінок переймає “переємець” – наречений дівчини, що має женитися з нею (О. Воропай).
Словник української мови у 20 томах